Чергування голосних і приголосних звуків

КОРОТКИЙ   ВИКЛАД   НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
Т е о р е т и ч  н і   в і д о м о с т і

                                                      Чергування приголосних
Чергування приголосних виникає внаслідок переміщення перепони на шляху видихуваного повітря. Якщо, скажімо, приголосний г дзвінкий щілинний задньоротовий, то він переходить теж у дзвінкий щілинний, але вже піднебінний ж або теж у дзвінкий щілинний, але зубний з.
Є два види чергування приголосних: переміщення перепони від задньої частини ротової порожнини до передньої і навпаки.
Щодо першого виду чергування приголосних (перехід задньоротових у піднебінні і зубні), то чотири задньоротові можуть зазнавати таких перетворень:
г-з-ж (нога — нозі — ніженька) — тобто г може переходити в з і ж, а злише в ж;
к-ц-ч(рука — руці — рученька);
х-с-ш(вухо — у вусі — вушенько);
ґ- дз- дж (ґерлиґа — ґерлидзі — ґерлидженька).
(Найлегше запам’ятати ці чергування у прикладах, поданих до правил: нога, рука, вухо, ґерлиґа.)
Але в кількох словах перед зімкненим нзамість очікуваного зімкнено-щілинного ч, що закономірно виникає на місці к або ц, маємо щілинний ш: рушник, рушниця, дворушник (від рука), мірошник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від сонце), сердешний “бідолашний” (від серце). Таким чином мова уникла збігу двох зімкнених приголосних.
Чергування приголосних з переміщенням перепони від передньої до задньої частини ротової порожнини (перехід зубних у шиплячі) спостерігається в дієслівних формах, а саме:
д- дж (садити — саджу, посаджений);
зд-жд-ж (їздити — їжджу, в’їжджений);
т-ч (молотити — молочу, змолочений);
ст-щ[шч] (виростити — вирощу, вирощений).
В інших частинах мови чергується д — ж(а не д — д-ж , як у дієсловах): уродити — уроджу — урожай, огородити — огороджу — огорожа, переходити — переходжу — перехожий, правда — справджується — справжній; а також у двох дієсловах: завадити — заважати, привидітися — увижатися.

Завдання 1. Запишіть підряд лише ті слова, у які треба вставити букву ч (не ш).
Істори..ний, зару..ник, ру..ник, сма..ний, торі..ний, моло..ний, вчора..ній, міро..ник, огіро..ник, соня..ний, соня..ник, остато..ний, пересі..ний, яблу..ний, безпе..ний.
Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову давньогрецького вченого Фалеса Мілетського “Пізнай … !”

Завдання 2. Запишіть підряд лише ті слова, у які треба вставити буквосполучення дж (не ж).
Перехо..ий, омоло..ений, пого..ений, зава..ає, блу..у, холо..у, огоро..а, одгоро..ений, підса..у, осу..ений, уви..ається, ствер..ують.
Ключ. З других букв повинно скластися слово (до нього в кінці треба дописати м’який знак), пропущене у вислові Й.В.Ґете “… — вада, яка швидко минає”.

  Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ський, -ство
Початковий звук с суфіксів -ськийі-ство взаємодіє з усіма дзвінкими й глухими приголосними, крім губних.
З приголосними, які становлять ряди чергувань задньоротовий — піднебінний — зубний, звук сзливається (це позначається й на письмі):
г, з, ж + с = з: Прага — празький, Кавказ — кавказький, Збараж — збаразький, убогий — убозтво;
к, ц, ч + с = ц: козак — козацький, купець — купецький, Бахмач — бахмацький, ткач — ткацтво.
х, с, ш + с = с: чех — чеський, Одеса — одеський, Сиваш — сиваський, товариш — товариство.
ґ, д?з , д?ж  + с = д?з : Лодзь — лодзький, Добруджа — добрудзький.
Винятки, принаймні на письмі, становлять прикметники, утворені від іншомовних власних назв: баскський, ла-маншський, меккський. Це робиться для того, щоб легше було впізнати в прикметникові іншомовну, незвичну для нас власну назву.
З зубними приголосними діт звук с у вимові так само зливається, набуваючи деяких їхніх ознак, але на письмі це не позначаємо:
д + с = [д?з]: завод — заводський [завод?з?ки?й], люди — людство [л?у?д?зтво];
т + с = [ц]: солдат — солдатський [солда?ц?кий], брат — братство [бра?цтво].
Якщо твірна основа закінчується на к після приголосного, то при додаванні суфікса -ський цей звук випадає — відбувається спрощення в групі приголосних (це відбивається й на письмі): П’ятихатки — п’ятихатський, Знам’янка — знам’янський, Чукотка — чукотський.

Завдання 3. Утворіть за допомогою суфікса -ський прикметники і запишіть їх у три колонки: 1) на -зький; 2) на -цький; 3) на -ський після голосного. Прикметників, у яких -ський стоїть після приголосного, не виписуйте.
Стужиця, Здвиж, печеніг, Бахмач, Свеса, Калуш, Карпати, Смига, Омельник, Звенигород, Агадес, Волноваха, Запоріжжя, Клуж, Овруч, Камчатка, Авас, Сиваш, Токмак, Воронеж, Устилуг, Чукотка, Атлас, Ялпуг, Гнилиця, Підбуж, Світязь, Вільнюс, дивак.
Ключ. З других букв має скластися вислів В.Шекспіра.
Чергування голосних
Найпоширеніше в українській мові чергування о, ез і. Звук і замість о, ез’являється:
1) у закритому складі: школа — шкіл, воля — вільний, моя — мій, хмелю — хміль, шестеро — шість, перо — пір’я, Києва — Київ;
2) перед подовженими приголосними (у колишньому закритому складі): солі — сіллю, роки — сторіччя, дорога — роздоріжжя, веселий — весілля, селитися — новосілля;
3) у відкритому складі перед складом із суфіксом -ок або -ець: мостити — місток, возити — візок, дзвонити — дзвінок, олово — олівець,  паперу — папірець, променя — промінець;
4) після приставного в на початку слова: овець — вівця, овес — вівсяний, отець — вітчизна, гострий — вістря, око — вічко;
5) у словах: прозвати — прізвище, прізвисько; прорвати — прірва.
Але не чергуються о, ез і, якщо вони випадають (сон — сну, день — дня), в іншомовних словах (бетон, шофер, толь, партер, кортеж) та в деяких інших випадках.
У дієсловах перед складом із суфіксом -а- або -ува-:
1) голосні о, е чергуютьсязі: летіти — літати, волокти — зволікати, мести — замітати, пекти — випікати, полоскати — прополіскувати, чекати — очікувати, шептати — нашіптувати;
2) голосний очергується з а: допомогти — допомагати, гонити — ганяти, вклонитися — кланятися, ломити — ламати, розламувати; кроїти — краяти, розкраювати (від наголосу це чергування не залежить);
3) голосний е(ер) чергується з и(ир): беру — збирати, визбирувати; завмерти — завмирати, терти — стирати.
Після шиплячих та й голосний ечергуються з о. Причому е, як правило, виступає, якщо за ним іде теперішній або колишній м’який приголосний, в інших випадках — маємо о: вечеря — вечорниці, шести — шостий, четвертий — чотири, копієчка — копійок.

Завдання 4. Випишіть підряд лише ті слова, де звук і виник внаслідок чергування з о або е.
Ліс, сузір’я, вітер, пісок, узвіз, очікувати, робітник, білий, місяць, схід, прізвисько, свідчення, корінчик, діло, горіх, випікати, зачіпає, річка, рів, сіно, щічка, сніг, невід, радісно, спів, Харків, місто, пішки, прізвище, рід, звір, пірце.
Ключ. З останніх букв виписаних слів має скластися відома українська приказка.
Завдання 5. Виконайте тестові завдання.