Перелік питань до екзамену з укр. літ. І сем.

Розглянуто

на засіданні Погоджено

ПК філологічних дисциплін заступник директора ККТЕ НАУ

від ___________ 2015 р. __________ А.В.Майдан

Протокол № _____ від _______________ 2015 р.

Голова ПК________ А.М.Кабаненко

Перелік питань до екзамену

з української літератури

(І семестр, 2015-2016 н.р.)

1.Літературний процес ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; українська література в контексті розвитку суспільства:

історична місія української літератури, її особлива роль у житті поневоленої нації;

зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби;

основні риси українського модернізму;

складні історико-культурні умови розвитку літератури ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

2. І.С.Нечуй-Левицький:

загальна характеристика творчості;

повість „Кайдашева сім’я” : соцiально-побутова повість-хроніка, реалізм твору, актуальність проблематики; відображення українського менталітету у творі; традиції народного побуту й моралі; утвердження цінностей національної етики засобами комічного; образна система твору.

3. Панас Мирний (П.Рудченко):

загальна характеристика творчості;

роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” : перший в українській літературі соціально-психологічний роман; співавторство з І. Біликом; символічність назви; широта подання картин народного життя; особливості композиції; духовно-моральна деградація Чіпки, її причини, типове й екстремальне у долі героя; проблеми життєвого вибору, обов’язку людини перед собою та іншими, заперечення зла й насильства; утвердження високого духовного потенціалу народу, утіленого в образах твору.

4. Драматургія і театр ІІ пол. ХІХ ст.:

соціально-культурні умови створення професійного театру;

«театр корифеїв» - унікальне явище національної культури;

внесок М.Кропивницького, М.Старицького, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого, М.Заньковецької, М.Садовського у становлення та розвиток українського професійного театру.

5. І.К. Карпенко – Карий:

загальна характеристика творчості;

п’єса „Мартин Боруля”: жанрова специфіка (трагікомедія); підміна особистісних етичних цінностей (чесність, порядність, працелюбність) становою приналежністю; психологічна переконливість і трагікомічне „звучання” образу Мартина Борулі; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача;

п’єса „Хазяїн”: сатирична комедія про деградацію людської особистості; мета життя „хазяїна” –„стяжання заради стяжання”; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача.

6. М.П.Старицький:

загальна характеристика творчості;

сатирична комедія «За двома зайцями»: проблематика твору з точки зору сучасного читача; галерея сатиричних образів; мовлення героїв як один з прийомів їх характеристики;

вірш М.Старицького «Виклик» - зразок високохудожньої інтимної лірики; вірш напам’ять.

7. І. Я.Франко:

загальний огляд життя і творчості;

поезія “Декадент” (збірка «Мій Ізмарагд») — поетичне кредо І. Франка;

лірика збірки “З вершин і низин”: загальне уявлення про зміст, ідейне звучання, композицію збірки; Франкова концепція поступу людства, незламності життєвого та національного оптимізм у вірші “Гімн” ; віра в майбутнє своєї нації у циклі «Україна»

( „Розвивайся ти, високий дубе...”, «Моя любов», «Не пора»);

поетична збірка “Зів’яле листя”: автобіографічність збірки; утвердження невмирущості вищих людських поривань, пошуки ідеалу кохання ( “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...” (вірш напам’ять), «Як почуєш вночі…», «Червона калино, чого в лузі гнешся?»);

філософська поема „Мойсей”: проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу; пролог до поеми — заповіт українському народові на шляху державотворення; неоромантизм як спосіб відображення дійсності; образна система твору;

повість „Перехресні стежки” – твір про пошуки українською інтелігенцією шляхів національного, соціального та духовного визволення народу; символічність назви твору; Євген Рафалович як образ першого в українській літературі національно зорієнтованого інтелігента.

8. Б.Грінченко:

загальний огляд творчості;

оповідання “Каторжна”: утвердження прагнення людини до любові, добра; засудження невідповідності між високим призначенням людини та умовами її будення.

9. М.Коцюбинський:

загальний огляд творчості;

психологічна новела „Intermezzo”: імпресіонізм як спосіб відображення дійсності; автобіографічна основа; проблема пошуку душевної рівноваги творчою особистістю як передумови повноцінного життя; психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини; оригінальність образної системи твору;

психологічні новели «Що записано в книгу життя», «П’ятизлотник» як відображення внутрішнього світу героїв, їх життєвого вибору, зумовленого соціальними умовами та особистими моральними переконаннями;

повість „Тіні забутих предків”: язичницьке світовідчуття наших предків; глибока символічність назви у зв’язку з метою написання повісті; проблематика твору: кохання як найвищий вияв духовної краси, невідповідність між високим призначенням людини й умовами її будення, необхідність гармонійного єднання людини й природи; утілення в образах Івана та Марічки народних уявлень про кращі моральні якості українців.

10. Ольга Кобилянська:

загальний огляд творчості;

повість «Земля»: психологічне трактування вічних загальнолюдських проблем на українському матеріалі: проблема зв’язку людини із землею; проблема духовної деградації особистості через відступництво від традицій народної моралі; проблема злочину та покарання, відповідальності кожного за власне й чуже життя; трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства; глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської.

11. Василь Стефаник:

загальний огляд творчості;

новела „Камінний хрест”: психологічна новела про трагедію людини, позбавленої можливості жити і працювати на рідній землі; історична основа твору; драматизм конфлікту;

новела „Новина” : трагічна доля галицького селянства доведеного до зубожіння й кинутого напризволяще; експресіонізм як спосіб відображення дійсності.

12. Леся Українка:

життєвий і творчий шлях;

життєві ідеали та громадянська позиція поетеси у віршах: „Contra spem spero!” (вірш напам’ять), „І все-таки до тебе думка лине...”, „Стояла я і слухала весну», „Все, все покинуть, до тебе полинуть...”;

драма-феєрія „Лісова пісня”: фольклорно-мiфологічна основа сюжету; символічність образу Мавки як уособлення духовності й краси; символічність образу Лукаша як заперечення відступництва від високих духовних ідеалів; неможливість поєднання високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша; конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі, дійсністю і мрією; роль пейзажів у творі; неоромантизм як спосіб відображення дійсності; уривок напам’ять.

13. М.Вороний:

загальна характеристика творчості;

поезії: „Іванові Франкові”, „Блакитна Панна”, „Інфанта”: ідейний зміст і художні особливості поезій (мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком” (“Іванові Франкові”), єдність краси природи і мистецтва (“Блакитна Панна”), узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша (“Інфанта”); символізм як спосіб відображення дійсності.

14. Олександр Олесь:

загальна характеристика творчості;

поезії: „З журбою радість обнялась...”, „Чари ночі” (вірш напам’ять), „О слово рідне! Орле скутий!..”: неоромантичні, символістські тенденції у творчості: майстерність у відтворенні настрою і почуття („Чари ночі”), експресивність патріотичних почуттів (“О слово рідне! Орле скутий!..”, „З журбою радість обнялась...”).

15. В.К.Винниченко:

загальний огляд творчості, громадської та політичної діяльності;
оповідання ”Малорос-європеєць”: сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму;

оповідання «Раб краси»: відображення внутрішньої трагедії героя, спричиненої невідповідністю між високим призначенням людини та ницими умовами її будення; неореалізм як спосіб відображення дійсності.

16. „Українське Відродження”- унікальне культурно-соціальне явище 20-х років ХХ ст.; літературний процес (стильові течії, літературні угрупування, ідейно-тематичне спрямування літератури); літературна дискусія та участь у ній Миколи Хвильового та ваплітян.

17. П.Г.Тичина:

загальний огляд творчості; П

поезії: „Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти” (вірш напам’ять),, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”: емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів; оптимістично-трагедійні настрої ліричного героя; кларнетизм як спосіб відображення дійсності.

18. М.Т.Рильський:

загальний огляд творчості;

поезії: “Коли усе в тумані життєвому...”, “Солодкий світ!..”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір» (уривок напам’ять ): мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі людини; звеличення любові до рідного краю; філософічність художнього твору.

19.В.М.Сосюра:

загальний огляд творчості;

поезії: „Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”: інтимна лірика В Сосюри – одна з центральних ідейно-тематичних ліній творчості поета; відображення гармонійного внутрішнього світу ліричного героя; „Любіть Україну” (вірш напам’ять): драматична доля твору; звеличення образу України у вірші; актуальність поезії.

20. Є. П. Плужник:

загальна характеристика творчості;

поезії: “Для вас, історики майбутні...”, , «Я знаю: Перекують на рала мечі…»., «Сідало сонце. Коливались трави….»: гуманістичне звучання творів; філософське трактування споконвічних загальнолюдських істин на національному життєвому тлі.

21. Григорій Косинка :

загальна характеристика творчості;

оповідання: “На золотих богів”, “Мати”: трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни; гуманістичне звучання творів.

22. Микола Хвильовий :

загальний огляд творчості, участь у літературній дискусії;

новела „Мати” – психологічний твір про життєвий вибір людини за екстремальних обставин, про недопустимість підміни моральних цінностей псевдоідеалами, протест проти ідеологічного фанатизму.

23. Ю.І. Яновський:

загальна характеристика творчості;

новели “Подвійне коло”, “Шаланда в морі” (з роману „Вершники”): історична правда та художні узагальнення; проблеми протиставлення загальнолюдських вартостей класовій ідеології, розпаду роду й родини як трагедії народу; роман у новелах як літературний жанр .

24. Валер’ян Підмогильний:

загальна характеристика творчості;

роман „Місто” : мотив підкорення людиною міста як передумова її деградації; образ Степана Радченка; сучасне прочитання твору.

25. Остап Вишня:

загальна характеристика творчості;

усмішки “Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”: життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні; усмішка як літературний жанр; види комічного.

26. М.Г. Куліш:

загальна характеристика творчості;

п’єса „Мина Мазайло”: гостра сатира на новітніх міщан, що втратили глибинні знання вікових традицій народу, його культури, мови, поваги до них; звеличення образу рідної мови у творі.